Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/166

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
17. Добрий чоловік.

Здибало ся два кацапи:
„Здаров брат!” — Здарово!
„А ґдє батька?” — Павєсїлї!
„Нєушто?” — Єй Бого!
 „За што-ж єво павєсїлї?
 Нєшто он папал ся?”
 — В хахлацкую богомольню
 Как-то раз забрал ся
І там талько узял різу,
Шапку с Міколая
І ту чашку, что поп пастом
Хахлов напаваєт.
 „Ах, сукіни-ж анї дєтї!
 Бога нє імєлї!
 Віть, добрава челавєка —
 І то нє жалєлї!…”

 
——o——
 
18. Скачі, Мікалай!

Видить кацап коня в полї,
Красти замишляє,
Зза пазухи Миколая
Свого витягає.
 Давай йому примовляти:
 „Мікола-утєха!
 Да памаґі украсть лошадь, —
 Вєрхом будєш єхать”.