Породила мати сина
В зеленій діброві;
Дала йому карі очі
І чорнії брови.
5Китайкою повивала,
Всіх святих благала,
Та щоб йому всі святії
Талан-долю слали:
»Пошли тобі Матер Божа
10Тії благодати —
В сього того, чого мати
Не зуміє дати!«
До схід сонця воду брала,
В барвінку купала,
15До півночі колихала,
До світа співала:
»Е-е… лю-лі…
Питала зозулі, —
Зозуля кувала,
20 Правдоньку казала:
Буду сто літ жити.
Тебе годувати,
В жупані ходити,
Буду панувати.
25 Ой, виростеш, сину,
