назад, а до дальшого, глибшого переведення лінії партії в усіх галузях культурно-освітньої роботи в тому числі і театральної. Звичайно, з усіх театрів 75% це театри, так би мовити, приватні і громадські трудколективи; здається, більше все ж театрів є громадських. Але не лише державні, а й громадські театри повинні дотримуватися цієї лінії. В уся кому разі, перед нами стоїть завдання забезпечити утворення державного театру російського в Харкові, в центрі, підтримати державний єврейський театр і українізувати решту театрів державних, що одержують кошти та дотації від уряду, дотримуючись такої ж лінії і що до театрів громадських, а не державних.
Одначе, дозвольте завважити, що я вживаю назви „державні“ театри не так, як взагалі її вживають. У нас нема 15 державних театрів, а є 15 театрів, що одержують державну дотацію, і не кожний театр, що одержує державну дотацію, є державний. „Державний“ театр це не лише назва, а звання, що ми даємо
