|
Ч. I. Рік V. Львів, дня 15. (27.) Цвітня, 1872.
письмо літературно-політичне.
„В своій хаті своя правда и сила и воля. Ціна передплати: на рік 4 злр, на пів року 2 злр., на чверть року 1 злр. в а. — За оголошеня (инсерати) платиться по 5 кр. в. а. від одного вірша дрібним друком — з долученєм 30 кр. в. а. на стемпель за кождоразове уміщенє. |
На сім місци инші часописи подають звичайно програму, якоі редакция придержуватись гадає. Воно й конечне у сих, що або своі політичні погляди переміняють, або знаміряють витичити своій політиці яку-то нову дорогу — утворити новий політичний табор — або словами бажають закрити справдешню гадку. Ми не хочемо ні одного, ні другого, ні третёго, — а по-за-як щоденний досвід учить, що чим яснійше, чим точнійше яка часопись виповість свою програму, тим певнійше в практичнім переведеню ій спроневіриться, — так ми, щоб не черпати води решетом, заявляєм загально, но для нашоі публіки зовсім зрозуміло, що нашою програмою єсть програма народнёі Руси: „в своій хаті своя правда и сила и воля!” В чиіх грудях отся наша клича озоветься братним відгомоном, сёго й запрошуєм до спільноі праці: словом и ділом.
Житє объявляється безперестанним рухом — застоя то смерть! Рух в житю політичнім вирабляє поступ; в историі нема припочинку: хто не иде на-перед, той вертається в-зад!
Все отже, з-відкіля-б воно не походило, як тільки причиняється до природного розвитку нашоі идеі, як тільки викликує поступ, єсть для нас пожадане; на-відворот усе, як гарно не називалось би воно, як тільки вяже нам руки й спиняє нашу діяльність, як тільки важким оловом обтяжає нашу ходу — киньмо геть від себе, щоб не заважило коли-то на нашій совісти!
Порукою доброго вспіху нашоі часописи буде независимість нашого органу и одномислність, з якою майже всі лучші сили, звісні з давнійших праць на поли літературнім и по-
