рамзина, котрого так високо поважав Пушкин. Шкодлива для народнёго самовзнанья та ненависть до всего чужоземнéго, до всёго немужичого, навіть до всего значнего и потужнéго, котрою дихала козацька муза, и котра сталась основою украінськоі словесности. Не знаходимо сiєi ненависти в тому народі, котрому силкуємось надати свій мало не гайдамацький погляд на социологию; и коли б наші хлібороби та ремесники прихилили вухо до нашого литературнёго демократизму, дак не знали б ми й самі, куди вести сю темноту, — не знали б ми так само, як не знав сёго ні козацький батько Хмельницький, ні козацький правнук Залізняк.
Статья ця була прислана в редакцию, „Правди“ ще літом 1872 р. під назвою „Народня освіта и литература на Украіні“. Автор кілька разів покликувався на неі в дальших статьях своіх: „Литература российська, великоруська, украінська и галицька“. Ми не можем увіходити в те, для чого попередня редакция не помістила цісі статьі ні в свій час, ні — як обіщала в замітці до статьi „Литература российська“ и проч. — послі. Тепер автор згодивсь оддати нам цю статью для нечаті, хоч сам багато у чому пішов далі у своіх бажаньях од украінського діла, як то можна побачити, порівнявши цю статью з переднім словом до „Повістей Федьковича“. Ми печатаємо іі для того, що знаходимо в ній систематичний перегляд фактів, о котрих мало звісно, и що таки не всі погляди автора втратили свою часову вартість. Та й самі ті погляди, хоч тепер здаються вже застарілими, мають свій інтерес — рівно и те, що на них гнівались и з одного боку и з другого, и що вони зоставались у портфелі редакцийнім чотире роки: це все знов факти для характеристики другого акту украінофильства, щоби не сказати — другого антракту.
Редакция.
У послідні місяці року прошлого й у перші сёго на Украіні появилося кілька нових книжок, писаних народнею мовою, що далеко не з кожним роком буває. Так торік Таганрогський книгарь п. Миронов напечатав у Петербурзі книгу стихів п. Ивана Подушки „Починок“, а сёго року в Києві появилося друге виданьє перегляду физичноi географиі під заголовком „Де-що про світ божий“, а також брошурка п. Павлуся „Сопілка“ и друге виданьє „Баёк“ п. Леонида Глібова.
