Сторінка:Правда. письмо літературно-політичне. Рочник VIII-ий (1875).pdf/218

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
210

Весна серце моє,
Бо крізь зиму довгу, люту
Рвало ся на двоє…
Та нещасне ошукалось,
Надія пропала,
Бо весна у него трути
Ще більше улляла…
Все воскресло, зеленіє,
А воно конає,
Бо вже більш весни своєі
Та не дочекає!…

III.

Прилетіли ластівоньки
З далекого краю
Та співають літаючи:
„Витаєм тя, маю!"
И хлопята и дівчата
По толоці скачуть,
Все ся тішить, лиш я бідний
Не тішусь, но плачу…
В осени мя ластівоньки
У горю лишили
И у горю мя застали
Хорого без сили,
Хоч думав я, що у щастю
Мене привитають…
Возьми, Боже, дні тим людям,
Що щастя не мають!…
1871.

Данило Млака.


 
СЕМЕН ЖУК и ЁГО РОДИЧІ.
Хроніка.
Написав в 1873 році
О. Яковенко.
 

 
ЧАСТЬ ПЕРША.
 
V.
(Дальше.)

И снився тієі ночи чудний сон Рисі! Приснилось ій, ніби вона ходить в якімсь зеленім лузі, усіяному квітками, а на тих