Груди на дві половині,
А козацькі очи сині
Заступає темнов тьмою
Та крівавою сле́зою…“
В Дніпро дивить він, вздихає,
Плаче, тужить — бо не знає,
Як ся тоі згадки збути
И по віки-вік забути
Бувальщину славну, долю,
Козацькую силу й волю.
1866.
Данило Млака.
В Баден-Бадені супротив Hotel de Paris єсть невеличкий, дуже гарний, тінистий садок, увесь измережаний доріжками. По краям доріжки обсаджені пишними квітками. Серед саду фонтан, округ фонтана майданчик обсаджений віковічними липами, кленами и каштанами. На майданчику и де-не-де по доріжкам постановлені під деревами, наче в зелених шатрах, столики. Починаючи з весни, як тілько дерево покриється листом, що дня в отсёму садку грає музика и завжді тут тиск людей: одні сидять коло столиків и аж сопуть — так тягнуть пиво; другі смакують каву, инчі дивляться на порожні пляшки з етикетою „Lafitte“. И якоі тілько не стрінеш національности, якоі не почуєш мови! німецька, анґлійска, найбільш
- ↑ В першій части хроніки „Семен Жук“ примічено де-які помилки, котрі просимо читателів наших поправити. Ось ті помилки:
Надруковано: треба читати: Надруковано: треба читати: стор. стр. Нр. 1. стор. стр. 4 26 „зьіду“ — зьїзджу 12 35 У літа — Улита 10 22 хвельця — хвища „ 41 винувати — виноватити 11 6 я з роду — а з роду 13 21 збірщкові — збірщикові „ 20 Провинили — Провинники „ 33 вся попівська — вже й попівска
