Цю сторінку схвалено
Що паненя, вередливе, зманїжене,
Вишверне геть на сьміття.
Де воно знатиме, що то за доленька —
Відшук чарствого шматка,
Як за роботою вільна неволенька
Груди у-раз дотика.
Дайте!
Душно конать у знесилї…
Дайте повітря на мить!
Раз до цїлющої хвилї
З ліжка мене піднїміть!
Дайте бо, дайте зітхнути
Вільно, щасливо — хоть раз,
Серцем від мук оддихнути,
Збутись що-денних образ!
Наче навішено гирі,
Вся зайнялась голо́ва…
Думка об иньшому мирі
Тільки осталась жива!
