противенство поліціі. На се обвинувачені відповіли: „ми не противились, а не розійшлись, бо не скінчили молитви.“ Суд, — без присяжних, — присудив узяти за кару від кождого винуватого мущини по 2 рублі, а від жінок по 1 рублеви.
В 1878 р. в Одесі судили Украінця Ратушного, котрого арештовано ще в 1870 р. і при тім знайдено в него кілька листів і між ними один окружний, котрий починався словами: „Богом избранним братям,“ спис новорождених, три форми свідоцтв про родини, хрестини й слюб. Свідки, православні селяне украінці, говорили таке: Один на запит, що єму звісно про справу, сказав: „що звісно? Самі вінчаються, самі ховають мертвих, самі сповідаються, самі причащаються, все самі.“ Другий сказав: „Збираються у себе в хатах, моляться Богу, а лихого нічого не знаю на них. Мені самому трафилось разів три-чотири бути в них на зборах, та потім я перестав.“ На запит про житє підсудних той свідок сказав: „окрім доброго нічого не можна сказати. Між ними нема ні пяниць, ні злодіів.“
Одного підсудного спитали, що єго примусило пристати до новоі віри. Він відповів: „я почув у собі нове серце і просив Ратушного охрестити мене, і став инчою людиною. Перше я жив роспустно, лаявся поганими словами; я почув, що се гріх, вихрестився і перемінився.“ Другий сказав: „я почув собі, що
