Сторінка:Про походженє людини (1919).djvu/11

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

заперечили сему очевидні факти. В р. 1887 др. Фрейпонт найшов в француській печері Spy людський кістяк разом з чашкою, цїлковито подібний до кістяка з Неандерталю, а незадовго після того найдено в місцевости Крапіна, в Хорватії, такі самі кости зі змінами цїлковито відповідаючими також будові кістяка з Неандерталю. Годї припустити, щоби в ріжних місцевостях найдені кістяки належали до людий, що хорували цїлковито на ті самі слабости! Побідила отже думка, що є се кістяки людий з ледяної доби, а зміни в чашцї походили не з причини слабостий, а мали їх всї тодїшні люди.

Фактом отже є, що будова чашки і взагалї зверхнїй вигляд давного чоловіка був в порівнаню дещо відмінний від будови чоловіка нинї жиючого. Знаємо, що ледяна епоха була в четверторядовій добі, а се було не так дуже давно. А колиб ми захотїли цофнутись ще дальше взад і пошукати слїдів людського житя в добі треторядовій?

Не стрічаємо ся з великими трудностями, єсли ограничимо ся до другої половини треторядової доби. Знаємо, що в тих часах жив в Европі рід слоня, що був ще більший від мамута (Elephas meridionalis), а останки його находимо в земних покладах, що відповідають сїй добі. А