На городи бузына,
Ще й чорне насиння;
Ой, хто мене поцилуе,
Заробыть спасиння!
И дощыкъ иде,
Ажъ изъ стрихы капотыть
А мій мылый розсердывся,
Ажъ ногамы тупотыть!
И сердытьця,
И не дывытьця,
А якъ гляне, серце вьяне
И въ його, и въ мене!
Переставъ дощъ иты,
Тильке зъ стрихы льетьця,
Пересердывсь мій мыленькый,
Та уже й сміетьця!
И регочетьця,
И лоскочетьця,
А якъ визьме, та обійме —
Чого-сь хочетьця!
И кумочко,
И голубочко!
Звары мени чабака,
Щобъ и юшка була!
Я до тебе, кумо,
Я не пыты прыйшла,
Я-жъ до тебе, кумо,
Я робыты прыйшла —
Изъ дныщечкомъ,
Зъ гребеныщечкомъ,
Ой, выпыймо, кумо моя,
Соби ныщечкомъ!
