Ця сторінка вичитана
96.
Полюби мене
Лисий я, волосся спало,
Решта білая як снїг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не лїг;
Що збілїло — замалюю,
Ще й нового накуплю;
Полюби мене, дївчино,
То-то я тебе люблю.
Не богато в мене мізку,
Та і пусто в голові,
Та я змалку оженив ся
На богатії вдові;
І я собі узяв гроші,
А Бог — милую мою;
Полюби мене, дївчино,
То-то срібла надаю!
Не ложив я свої шиї
На правдивії ваги,
Погнув її не їдному
Аж до самої ноги.
За то тепер як биндами
Собі шию обівєш; —
Полюби мене, дївчино,
То-то слави нажиєш!
Скаменїло моє серце,
Хоч і мякше не було,
Як дитина — не гадає,
Що добро і що то зло:
Але за то як часами
Кілька крапельок прийму…
Полюби мене, дївчино,
То-то щиро обійму.
