Перейти до вмісту

Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/137

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

119

Ой ци с поля, ци из моря,
Ци из тоѣ рѣчки невелички? —
Анѣ с поля, анѣ з моря,
Ино с тоѣ рѣчки невелички! — —
А в недѣленьку пораненьку
Бѣгут, пливут човенцями,
Поблескуют весолцями, —
Вдарили разом с самопалов,
Седми пядес.... от запалов,
Як полсодкою из гармати. —
Стали усѣ Козаки до ней ся добувати,
Стали Турки нарѣкати, —
Стали Варни доставати,
Стали Турки утѣкати,
Тую рѣчку проклинати:
Бодай рѣчка не процвитала!
Вѣчними часи висихала,
Що нас Турків в себе взяла! — —
Була Варна здавна славна,
Славнѣишіѣ Козаченьки,
Що тоѣ Варни мѣста достали,
А в ней Турків забрали. —

 

 

Казаў ми батенько пігнати кози
В зелену дуброву в густіѣ лози,
Кричала лаяла дѣдчая мати
Збудила з свѣтаня не дала спати,
За снуў а так крѣпко спаў три годинѣ