Перейти до вмісту

Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/36

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

16


Коня дали осѣдлали,
На сторожу виправили…
Ѣду милю, ѣду другу,
Ѣду нічку, одну, другу —
Мій коничок ослабає,
Сон головку похиляє.

Я присилиў кониченька
Во дубонька зеленого,
Сам приклониў головоньку
На маленьку годиноньку —
Ой я заснуў моя мамко!

Ой прибѣгли Татароньки,
Аркан втяли – коня взяли,
Дѣвцѣ бранцѣ даровали.
Ой, устаю ранесенько,
Нема-ж мого ворон коня! —

***
Ой вийду я на могилу,

Подивлю-ся у долину:
Ѣдут Ляхи на три Шляхи,
А Козаки на чотири,
Щоб ѣм конѣ припочили,
А Татари на всьо поле; —
Меже ними дѣвка бранка
Сидит собѣ на конику,
На вдовиним бо-й синонька,