А з гори, з долу вѣтер повѣваў
Дунай висихаў, зѣльом заростаў,
Зѣльом трепѣтьом вшеляким цвѣтом —
Дивноє звѣрє спасає зѣле,
Спасає зѣлє сивий оленець,
На тім оленци пядесять ріжків
Пядесять ріжків, єдин тарелець,
На тім тарелци золотий стільчик
На тім стільчику чемний молодець
На гусли грає, красно спѣває. —
Надійшоў д нему батенько єго:
Ти сину сидишь, а нич не видишь,
Турки, Татари Підгіря взяли,
Полон забрали долѣв пігнали.
Сѣдлай ми тату коня бистрого,
|