39
„Ой як а зійду темноѣ ночи,
Та врадує-сє весь мір на земли.
А що-ж нам рече третій товариш?
Третий товариш та дрібен дожџик:
„Ой як я зійду разом з зорєми,
Та врадує-сє жито, пшеницє,
Жито пшеницє, всєка пашницє;
А як я зійду мѣсєцє Мая,
Та врадує-сє весь мір на земли... —
Ой в горѣ, в горѣ, в шоўковій травѣ,
Та в тій травици стоѣт наметєц,
На тѣм намѣтци золотий стільчик;
На тім стілчику можний панонько,
Двома орѣшки да цитаючи,
Трома яблучки підкидаючи;
Вицитаў коня та с під короля,
А в того коня золота грива,
Шоўковий хвостик срѣбні копита; —
Шоўковий хвостик слѣд замѣтає,
Срѣбні копита кремѣнь лупают,
Кремѣнь лупают церков муруют,
Муруют же ѣ с трома верхами,
С трома верхами, з двома віконци. —
В одно віконце изходит сонце,
В друге віконце мѣсєць заходит,
