Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

VI

родними и Стариною; именно: Трудолюбивому Мирославови Илькєвичови, — потом Православови Каўкови, Ивану Бѣлѣньскому, Маркєллу Кульчицкому, Мѣнчакєвичу — и иншим; — честьим най буде и слава, а в руских дѣтех най усерднѣйша подяка! — —

 

    малороссійскоє нарѣчіє и согласившим-ся из усердія к общей ползѣ содѣйствовать в сем предпріємлемом трудѣ а имено Господину Капнисту и Князю Цертелеву.“
    Пѣют також хорошо руским язиком Че. Гуляка Артемовскій, Тома Падурра, — и инши.
    Про маленько мѣстця лише набилиняєм о Грамматиках Павловского (Моск. 1818.) Лучкая (Slavo-Ruthena в Будимѣ 1830.) Левѣцкого (в Перемишли 1834) — о дѣлах (Wacława z Oleska Pieśni polskie i ruskie ludu Galicyjskiego (у Львовѣ 1833) и Лозѣньского: Ruskoje wesile (в Перемишли 1835.) —