Перейти до вмісту

Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/89

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

69

Один вѣнець з барвѣночку,
 А другий з рутоньки,
Один вѣнець Козаченька
 Другий дѣвчиноньки.

Поплиў вѣнок из барвѣнку
 Воўня го сѣпає
А остаў ся из рутоньки
 Бо берег спиняє...

„Поѣхаў мій Козаченько
 В далеку дорогу,
Мене лишиў молоденьку
 Самую небогу!

Верни-сь вѣнку из барвѣнку,
 Приплинь к береженьку!
Верни-сь милий з Украѣни,
 Пристань ко серденьку!..

Колиж вѣнку из барвѣнку,
 Сплинешь к береженьку?
Коли вернешь з Украѣни
 Милий Козаченьку?....

Заковала зазуленька
 В гаю в серединѣ,
Аж ся стало страшно, сумно
 Молодій дѣвчинѣ: —