|
Один вѣнець з барвѣночку,
А другий з рутоньки,
Один вѣнець Козаченька
Другий дѣвчиноньки.
Поплиў вѣнок из барвѣнку
Воўня го сѣпає
А остаў ся из рутоньки
Бо берег спиняє...
„Поѣхаў мій Козаченько
В далеку дорогу,
Мене лишиў молоденьку
Самую небогу!
Верни-сь вѣнку из барвѣнку,
Приплинь к береженьку!
Верни-сь милий з Украѣни,
Пристань ко серденьку!..
Колиж вѣнку из барвѣнку,
Сплинешь к береженьку?
Коли вернешь з Украѣни
Милий Козаченьку?....
Заковала зазуленька
В гаю в серединѣ,
Аж ся стало страшно, сумно
Молодій дѣвчинѣ: —
|
