Сторінка:Руска история (1875).djvu/7

ПЕРШИЙ ВІДДІЛ.

ПАНОВАНЄ ДОМУ СВ. ВОЛОДИМИРА.

I.

Князь Володимир Святий.

Наша история о часах дохристияньских темна и повна переказів, котрим годі признати неперечну достовірність. Причина сёго єсть та, що наші перші літописці писали не раньше другоі половини ХІ-ого в. и о подіях, що збули ся в іх отчині в ІХ-ім и Х-ім в., з внімкою немногих письменних грецких вістий, не мали инших жерел, крім устних народних переказів, котрі по своїй власности підлягали видумкам и змінам. Певно можна сказати, що й руский нарід, подібно иншими північно-европейский народам, з християньством одержав дійстні й тревалі основи для дальшого вироблена горожаньскоі н державної жизни, без котрих властиво для народу не має историі. З давннх часів східну половину ниніщнёі Европейскоі Россиі заселяли народи чудского и туркоманьского племени, а в західній половині, крім народів литовского и чудского племени, що сягали своіми оселями до побережи балтийского, жили Славяне під різними місцевими назвами над берегами рік: західноі Двини, Волхова, Дніпра, Припети, Сожі, Горини, Стира, Случи, Буга, Дністра, Сули, Десни, Оки з іх притоками. Вони жили невеликими громадами, котрих осередком були городи — укріплені місця оборони, народних зборів и управи. Не було ні яких постанов, що б вязали племена між собою. Признак державної жизни не замічаємо. Князьки управляли славянорускнии племенами, котрі вели між собою усобиці її не могли обопільно и одностайно себе обороняти против чужоземців, тому й часто ними чужі орудували. Сі племена обожали природу, признавали мислящу людску силу предметам и появам внішноі природи, покланяли ся сонцю, небу, воді, земли, вітрови, деревам, птицям, каменям и т. и., а на основі того обожаня природи складали и установляли різні басні,