головних колірів: червоного, жовтого та синього.
Ліплення або моделювання починається з ліплення круглих предметів по уявленню й по памяті та з натури. Діти дуже люблять фарбувати вироби з глини, але справжні вчителі–художники цього не рекомендують, бо таке фарбування не відповідає ідеї скульптури: можна робити инші праці з ріжноколірових глин, але не фарбувати їх. На 3-му році колективне ліплення — ілюстраційне, роблення моделів ріжних знарядь. Ліплення з живих звірів. До малювання додається утворення шкільного театру, декоративне малювання лаштунків. На 4-й рік навчання іде вже творче. Чимале значіння в діяльній школі має й моделювання. Воно викликає кільки вправ, щоб остаточно опанувати чи глиною, чи пластеліном — качати, вальцювати, місити, виглажувати й т. ин. Перші форми роблять круглі — куля, вишня, яблуко, вареник, слива, яйце, редиска, буряк, тарілка, кіт, гриб і т. ин. Тут теж додержуються типових форм, на яких вчаться володіти матеріялом непокірні, нездалі пальченята. До глини для більш складних річей додають горох. Діти навчаються моделювати ріжні типи звірів: миша, заєць, риба, кінь, собака т. ин. А також лісні дерева, геометричні тіла. Моделювання дає дитині безпосереднє розуміння вже не малюнка на площі, а цілого тіла. Моделювання надалі стає великою запомогою й для природознавства, географії, історії, для моделів ріжних апаратів, діти дуже легко опановують цією працею, і вже на другий шкільний рік дуже добре виліплюють постаті птиць і звірят, для чого в носи їм вставляють дере-