кими випадками, всякими засобами, щоб де-небудь здобути те або инше приладдя. Для організації діяльної школи потрібна участь і самих дітей і їх батьків. Можна звертатися до родин ріжних ремісників, прохаючи в них де-чого зайвого, навіть трохи попсованого вже матеріялу. Всякі шмаття шкіри, обрізки, шматки заліза, дерева, цінку, шматки того вугілля, що ставлять у лихтарі, шматки скла, ріжні скриньки та пляшки, — все це при добрій вигадливості вчителя буде використано, переведено в потрібний стан за для тих чи инчих знарядь. Треба навертати дітей до того колективізму: вони мусять знати, що школа їх, що вона організується їх зусиллями. А для цього потрібна в кожній школі соціяльна організація учнів, потрібний їх активний колектив, що має роспадатися на кілька гуртків, які об'єднуються не лише спільними інтересами класа, а й ріжноманітними окремими інтересами: зоологичний, історичний, географичний гурток, екскурсійний.
Цей останній має велике значіння. Він підготовлює екскурсію, а екскурсія — це для діяльної школи грунт для розвитку всякого знання, це метод для вироблення спостережень, для розуміння головного від дрібних деталів, для навчання індуктивного і синтетичного. Екскурсія має бути обставлена попередніми поясненнями, підготовлена що-до всяких скринь для колекцій, знаряддя для ловлення риб, кирки для мінералогичних і геологичних дослідів. По екскурсії — вона має бути добре використована, ввесь матеріял роскласифікований і систематизований. Соціяльна організація школи потрібна і для переведення цієї складної роботи, а також і
