щини, тоді як ціла низка других учених визнають її. Бехтерів каже: «З життя рослин і звірів ми бачимо, що спадщина придбаних тілесних змін організму провадиться на кожному кроці. Треба тут мати на увазі, в якому періоді свого розвитку організм придбав ту чи иншу зміну свого організму. Мені відомий факт, що в одної сучки в ранні літа неправильно зрісся перелом ноги, і вона породила кільки поколінь цуценят з такою ж покаліченою ногою. Розуміється, це можна вважати випадковим фактом, але що казати за такі окремі риси організма, які відповідають його потребам і придбані шляхом довгого духовного виливу на ту чи иншу функцію організму, на той чи инший ментальній нахил. Такі придбання не можуть бути такими поверховими, щоб загинути в одному організмові, не переходючи до нащадків, инакше не могло б бути ніякого покращання організма за кожним поколінням. Адже ж хвороби передаються від батька синові, і в такому разі, коли батько незалежно від своїх дідів придбав її, напр., епілепсія, рак, туберкульоз, нервові хвороби.» Бехтерів визнає, що спадщина ще дужче впливає, коли обоє — і батько й мати — передають однакову хворобу, однакові одміни від нормального складу організма. (Див. Бехтерів — «Психологія и жизнь.»)
Так ми бачимо, що розвиток дитини проходить під впливом трьох головних факторів:
виховання, спадщина, оточення.
До розгляду оточення ми й переходимо.
