ми також в військові Гетьмана Мазепи в Бендерах в 1709 роцї[1].
Традициї культу арх. Михайла сьвіжі були ще в часи Шевченка, як се видно з промови благочинного в «Гайдамаках», вложенної йому в уста Шевченком, благословляючого своїх гайдамаків в імя архистратига Михаїла на подвиг ратний:
…за нас —
І душі праведних, і сила
Архистратига Михаїла…[2]
Архангелом нерідко в Польщі з'ображалась Русь-Україна. Архагенла з погонею (герб Литви) бачимо в Польській коронї, складавшої ся з трох земель — з корінної Польщі, Литви і Руси-України; герб Київської Землі, вкупі з гербом Литви (погонею) на другому боцї знамени бачимо за часів Польщі і нарештї з Рос. гербом (двогол. орлом) — за часів московського пануваня. (Див. знамено з гербом Архангела Михаїла, пробиваючого наскрізь смока, в Київському воєнно-історичному музеєві).
Майже всі старі польські лїтописї й гербарії рисують Архангела Михаїла в польських національнихъ фарбах — в білій красцї на червовому полю, з авреолею над головою, іноді мечем і похвою, опущеними до долу, на знак покори України Польщі. Але ми тепер уже знаємо, що в такій формі Архангел не міг уживати ся у нас на Вкраїнї в давнїшню пору. Старі з'ображеня його на давніх іконах показують його одягненим в лицарську збрую — з щитом в лївій руцї і огнистим мечем в правій руцї, поднятій догори. Не є рівнож українськими національними фарбами і фарби, в
