Перейти до вмісту

Сторінка:Сергій Подолинський. Про хліборобство. Частина перва. Про те, як наша земля стала не наша. 1877.pdf/58

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 56 —

Не одну сотню років дратували европейці та христіяне жидів: і з ріднойі землі йіхньойі розігнали і за людей не считали, і ніякою чесною працею йім займатись не дозволяли. От і виросла порода, що й нас ненавидить, за людей не вважа та нічим, окрім гандлю та шахрайства жити вже не хоче, а тяжкойі роботи цураеться. А здайеться за всіх приходиться росплачуватись з жидами нам, украйінцям; бо в нашій землі найбільш жидів і найменьше між ними справдешних робітників, а найбільш шахрайів. На всьому світі жидів пйать мильйонів, а з них в нашій землі більш, як мильон триста тисяч!

Я вже казав, що жидів до нас накликали польскі пани та начальство, як найліпших помічників, щоб нас обдирати. Козаки, було, повиганяли жидів з тійі части нашойі землі, де була козаччина, та гетьманщина, — з теперешніх губерній Черниговськойі та Полтавськойі, та части Кийівськойі та Катеринославськойі. А в других частях, що зостались під Польщою та Угорщиною, так жиди й зостались. А далі як скасовали царі московські козаччину та гетьманщину, то й жидам позволено