Ця сторінка вичитана
Ніч. Бють повагом години,
До молитви склав я руки,
Сїм… і вісїм… девять лине…
Лине, линуть в тишу звуки.
Ген, на небі меркне зоря,
Я молю ся, а з молитви
Ллєть ся скорбна псальма горя —
Моє ложе — вістрє бритви…
Бє тремтїннєм лихорадки
Девять… десять… одинайцять…
У глубоку тьму кімнатки
Впало звуків всїх дванайцять —
