Сторінка:Сидір Твердохліб. В сьвічаді плеса. 1908.pdf/32

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Я даром, даром дав усе
Що мав сьвяте, усе їм дав!
На щож кудись ріка несе
В незнану даль мій бідний сплав?…

В душі великий жаль тремтить,
Хоч слїз не скочує на вії,
Жре серце біль і грудь ранить,
Ран час не лїчить, нї подїї.

Із ран моїх не кане кров,
Тупий їх біль, нїма їх мова,
І не тремтить від смутку бров
На смуток той не знає слова…

В душі великий жаль тремтить…