Перейти до вмісту

Сторінка:Сидір Твердохліб. В сьвічаді плеса. 1908.pdf/35

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Ой матїнко, зоре,
Вже ревнить ся в шумі
І кличе і грає
І зве мене море,
Ой мати моя!
На шпиль посилає
Менї у задумі
Піснї забутя —
За морем стужив ся вже я…
Забутя хочу я,
Забутя!

Не йди, сину, в море!
Ти мати навчала —
Та чую я стони…
Рідня менї гори,
А брат менї шпиль,
Та море гомоне…
Як буря заграла,
Рознїс ся плач филь!
Ах як утишити сю квиль?…
Кину шпиль, задля филь
Кину шпиль!