Ця сторінка вичитана
Пізна осїнь.
Пізна осїнь блудом блудить
Між кущами вялих рож,
Цьвітів вже вона не збудить,
Сїє сльози сїрих рос.
У лахмітє грішне тїло
Як жебрачка з'одягла,
Розпустила косу білу,
Де поступить, вєть ся мла…
Розпустила три морози
І студено-срібну біль,
Тай холодні сїє сльози…
Сад порошить заметїль.
