Як-щоб мене мати в сьвіт вивела в друге,
Я вже не шукавби людини…
Самотний проживби й умер на пустини,
Нїхто не ридавби… Не плакалиб други,
Як-щоб мене мати в сьвіт вивела в друге.
Журба поорала чоло моє бідне
І сивіє з горя мій волос,
Втомив ся я смутком, дрожить плачем голос,
А зірка остання загине безслїдне,
Журба чоло моє бідне з'орала,
А двайцять два роки менї не минуло…
