Над озером щирбським.
„Молодії Музї“.
Край плеса лїщина не шепче, Нї рожі не дишуть, вітрець не чичирхне, Так тихо, нї плесо не плеще! Не місяць сріблистий о півночи впав На землю, на бездна між гори, До збіч смарагдових краями пристав — То озеро срібне як море!… Свитає на горах… Сріблистий безкрай Фйолєтом займив ся до сходу, Хвилюєть ся тоня, щепоче розмай, Хтось станув край синього броду.