Сторінка:Сильосні культури. 1933.pdf/21

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Соняшник на сильос

Соняшник здебільша нам відомий, як олійна культура, і в ролі сильосної культури в нас виступає недавно.

Лише 1930 року, коли розгорнулася ширше сильосна справа, соняшник набув помітного значення як сильосна культура.

Вперше господарський засів соняшника на сильос зроблено в Московській області в комуні „Герольд“ 1926 року. Першого року засів дав великий урожай зеленої маси. Після цього дослідні установи почали вивчати культуру соняшника з погляду використання його на сильос. Великі врожаї за ряд років дали підставу урядові 1930 року заплянувати засів соняшника на сильос на площі 80.000 га (по Союзу).

Соняшник з усіх сильосних культур дає найбільше зеленої маси. Сильос із нього має високу кормову вартість. За науковими даними, сильоси з різних рослин, мають поживних речовин:

Назва сильосів Сухих
речовин
Стравні Білкове
співвідношення
Сирий
протеїн
Вуглеводани Олія Всього
1. Соняшник 21,9 1,0 9,8 0,8 12,6 11,6
2. Кукурудза стигла 26,3 1,1 15,0 0,7 17,7 15,1
3. Кукурудза без качанів 20,6 0,6 10,7 0,4 12,2 19,3
4. Конюшина 24,4 2,0 9,6 0,8 13,4 5,7
5. Овес 28,3 1,5 13,8 0,9 17,3 10,5
6. Вика-овес 27,5 2,8 12,6 1,0 17,6 5,3
7. Жито 26,9 2,6 15,5 0,6 19,4 6,5

Наведена таблиця показує кормову вартість сильосу з соняшника проти сильосів з інших культур.

Засіви соняшника на сильос на Україні дають більші, проти інших культур, урожаї зеленої маси. Отже, соняшник можна великою мірою використати для розв'язання кормового питання саме в тих районах, де кукурудза погано родить. От чому союзним урядом уже на 1932 рік було запляновано таку площу (на тисячі га) засіву соняшника на сильос (в порівнянні з головними сильосними культурами).

Розподіл по Союзу Соняшник Кукурудза Сорґо Всього
По СРСР 306,4 289,2 161,3 756,9
В тому числі по УСРР 14,7 38,5 54,0 107,2