Із цих даних видно, що при мішаних засівах кількість протеїну в урожаї буває більша. Пересічно за 4 роки маємо збільшення його на 1,35 ц з гектара.
Подивимося, які наслідки одержували при опрацюванні цього питання наші союзні та республіканські науково-дослідні заклади. Наведемо дані, що їх 1931 року одержала Армавірська дослідна кукурудзяно-соєва зональна станція.
Комбінації | Загальний урожай мішанки |
Кукурудза | Соя | Висота рослин на сантиметри | |||
Вага на тонни |
На відсотки |
Вага на тонни |
На відсотки |
Висота кукурудзи |
Висота сої | ||
¾ кукурудзи + ¼ сої | 58,5 | 54,8 | 93,7 | 3,7 | 6,3 | 236 | 146 |
½ „ + ½ „ | 60,0 | 50,0 | 83,3 | 10,0 | 16,7 | 215 | 161 |
¼ „ + ¾ „ | 48,0 | 34,3 | 71,5 | 13,7 | 28,4 | 210 | 169 |
Урожаї Армавірської станції дуже показові, за одержання їх повинні боротися наші тваринницькі радгоспи й колгоспи.
Такі наслідки ця станція мала при раціонально запроваджених аґротехнічних заходах, досить вологого та теплого року, при чому волога рівномірно розподілялася протягом вегетаційного періоду. В досліді висівали сорти кукурудзи — Кавказька жовта й сою Ільїні. В цих даних, на жаль, не наведено для порівняння чистих засівів кукурудзи, але й без цього бачимо велику користь мішаних засівів, а саме: великі врожаї та збільшення поживної вартости корму за рахунок сої.
Дніпропетровська соєво-кукурудзяна станція, вивчаючи мішані засіви, мала такі наслідки:
|
Урожаї, що їх одержала станція, за кількістю багато різняться від урожаїв Армавірської станції. Пояснюєтяся це тим, що 1930 р. для кукурудзи й сої були виключно несприятливі метеорологічні умови. Проте, в цих умовах урожаї кукурудзи