Перейти до вмісту

Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/28

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

 

43. ЗАГАДКА.
 

На капусті я родився
І капустою живився,
На капусті я і вмер;
Та й ізнов ожив тепер.
Тільки вже не той я став,
Що в капусті плазував.
Не плазую, а літаю,
Бо прегарні крильця маю.
Не в капустяних листках

Смак знаходжу, а в квітках.
Але любі мої діти
Теж в капусті будуть жити
Й плазувати, поки вмруть.
А потому оживуть,
Крильця виростуть і в них,
І по квітах запашних
Будуть і вони літати.
Ну, скажіть же, як нас звати?


44. ЧУДНІ ОРАЧІ.
 

Ой, не знала господиня,
 Як на світі жити,
Тай найняла ведмедика
 За плугом ходити,
А вовчика сіренького
 Волики гонити,
А зайчика-Степанчика
 Та перед водити,
А лисичку-корписочку
 Обідать носити.

Як розсердився ведмедичок,
 Плуга поламав,
А вовчичок сіресенький
 Воли розігнав,
А зайчичок-Степанчичок
 У ліс поскакав,
А лисичка-корписочка —
 У зелений гай;
Господиня молоденька —
 У великий жаль.


45. ХТО ВИТЯГ.

Воли везли снопи з поля, а комарь побачив це та й сів одному волові на ріг. Віз загруз у калюжі. Воли довго силкувались, далі напружили всі сили й таки витягли на сухе. Тоді комарь, побачивши другого, каже;

— „Хвалити Бога, таки гуртом витягли.“