Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/9

з паші женуть, а там пісень співають, а за річкою коваль кує…

А ось уже й смеркає; небо мерхне і втихає земля, втихає — уже тихо. Ніч усе обняла. Висипались зорі золоті; зійшов ясний місяць — і все те у прозорій воді заблищало.

Защебетав соловейко, защебетав другий.

9. ВЕЧІР.

 

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають, ідучи, дівчата, А матері вечерять ждуть.

Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає, Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло них.
Затихло все… тільки дівчата
Та соловейко не затих.

10. ПІСНЯ СИРОТИ.

 

Мати наша, мати, Де ж тебе узяти? Хіба тебе, мати, Тай намалювати.... Намалюю матірь

На божничку в хаті. На божничок гляну, Матірь іспом'яну, Назад обернуся — Сльозами заллюся....