Бугаї́в, є́ва, ве. Принадлежащий племенному быку. —ве молоко́. См. Молоко́.
Буга́й, гая́, м. 1) Племенной бык. Вас. 197. *Грома́дський, обчеськи́й буга́й. Племенной бык, принадлежащий всему селению. Пирят. у. 2) Пт. выпь. Ardea stellaris. Вх. Пч. II. 8. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Макс. Бугай гуде в болоті. Греб. 400. Кахне крижня або прогуде бугай. О. 1862. VIII. 16. 3) Волчок (игрушка). Шейк. 4) Сильный и здоровый человек. 5) Название одного из ударов палкой в игре віл. Ив. 22. 6) — скаже́ний. Род детской игры. Ив. 47. 7) Мн. Род фасоли. МУЕ. I. 98. Ум. Бугає́ць. Вас. 197, ХС. III. 62, бугайо́к. Ном. № 7283, буга́йчик. Ув. Бугая́ка.
Бугайкува́тий, а, е. 1) О воле: похожий по внешнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192. 2) О человеке: развратный, ловелас. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.
Бугайо́к, йка́, буга́йчик, ка, м. Ум. от буга́й.
Бу́гало, ла, с. ? Встречено в любовном заклинании. Не лети ж ти, огнений бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огнений бугало, до козака у двір…, учепися ти йому за серце…, щоб він мене не запив, не заїв, із иншими не загуляв, усе мене на помислях мав. Чуб. I. 92, 93.
Бу́гаш, ша, м. Запустелый лес. Галиц. Желех.
Бугаюва́ти, гаю́ю, єш, гл. Вести себя как племенной бык (о не вполне оскопленном быке). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отрунку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме й у роботу не годитиметься. Волч. у.
Бугая́ка, ки, м. Ув. от буга́й.
Буга́ячий, а, е. Свойственный, принадлежащий племенному быку.
Бугила́, ли́, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Анн. 39. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку. Рудч. Ск. I. 157.
Бугла́в, ва, м. Раст. Conium maculatum. ЗЮЗО. I. 119. Вх. Пч. II. 30.
Буго́р, гра́, м. Бугор. Тепер там порівняно, а перш бугри були. Драг. 85. Ум. Буго́рок. Мир. Пов. II. 45.
Бугу́! меж., выражающ. крик выпи. І бугай: бугу! гне з лози дугу. Лукаш. 85.
Бу́ґа, ґи, м. = Буга́й 1. Вх. Пч. II. 5.
Бу́да́, ди, ж. 1) Будка, шалаш. Чуб. III. 377. Із запаски напну буду. Нп. 2) Верх фургона. 3) Поташный завод. Ум. Бу́дка, бу́дочка.
Буда́к, ка́, м. Раст. Centaurea scabiosa. Вх. Пч. I. 9.
Буда́ра, ри, ж. 1) Фургон, крытая повозка. Тепер несеться як крилами в бударі й два вози за ним. Мкр. Г. 55. *2) = Байда́ра. Сл. Яворн.
Будара́жити, жу, жиш, гл. Снаряжать (судна). Встречено только в фальсифицированной думе: Швидче човни бударажить та у християнську землю одпливать. ЗОЮР. I. 178.
Бу́ддень, дня, м. Будень, рабочий день. …мені не вілен світ ні в буддень, ні в свято. Чуб. V. 628. Про бу́ддень. Для будня, в будень. Ця спідниця вже нехай про буддень буде. Харьк. г. Вона тії сережки про буддень зносила. Чуб. III. 131.
Бу́де, нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.
*Буде́нка, ки, ж. Будничная рубаха. Хот. Нік.
Буде́нний, а, е. Будничный. Мир. ХРВ. 25. У буденний день п'єш, гуляєш. Чуб. V. 525. Шапка одна буденна, друга празникова. Кв.
*Буде́нщина, ни, ж. Будничность, обыденность. Хай буде, що буде, аби тільки не буденщина. ГІахар. «Пожовкле листя», 63.
*Бу́день, дня, м. = Бу́ддень. На бу́дні. В будній день. А ви приходьте не в неділю, а на будні — ну, в вівторок. Крим.
Буджени́на, ни, буджени́ця, ці, ж. = Бужани́на 1. Вх. Зн. 4. Шух. I. 37.
Будз, дза, м. 1) Высушенный творог. Шух. I. 214. *2) Сладкий овечий сыр. Франко. «В поті чола».
Будзина́, ни́, ж. = Бузина́. Уман. у.
Будзьо́к, дзька́, м. Кусок, ломтик. Угор.
Бу́дзя, зі, ж. Мясо. Вх. Лем. 395.
*Буди́ло, ла, с. Будильник. Сл. Дубр.
