I. 85—86. Ум. Бурячо́к, буряче́чок.
*Буряківни́цтво, ва, ср. Свекловодство. Сл. Дубр.
Буряко́вий, а, е. 1) Свекловичный. Зеленіють… поля буряковим листом. Левиц. I. 24. 2) Темно-красный. Бурякова краска. Кв.
Бурякови́ння, ня, с. Листья свеклы.
Бур'я́н, ну́, м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. Нп. Ум. Бур'яне́ць, бур'я́нчик. Чуб. V. 1034. Ув. Бур'яню́ка.
Бур'янни́к, ка, м. Порода небольшого чернобурого медведя, обитающего в бур'яна́х и кустарниках. Вх. Пч. II. 7.
Бур'яни́на, ни, ж. Стебель сорной травы. Рудч. Ск. I. 208. На городі бур'янина. Грин. III. 656. Ум. Бур'яни́нка.
Бур'яні́ти, ні́ю, єш, гл. Заростать сорной травой. Город бур'яніє. Богод. у.
Бур'янува́тий, а, е. 1) Смешанный с сорными травами. Бур'янувате сіно. Константиногр. у. 2) Заросший сорными травами. Бур'януваті городища. К. ХП. 130.
Бур'янува́тіти, тію, єш, гл. = Бур'яні́ти.
Бур'я́нчик, ка, м. Ум. от бур'я́н.
Бур'яню́ка, ки, м. Ув. от бур'я́н.
Буря́ти, ря́ю, єш, гл. = Бу́рити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.
Бурячи́ння, ня, с. = Бурякови́ння.
Бурячко́вий, а, е = Буряко́вий.
Буря́чник, ка, м. Свекловичная плантация. Сумск. у.
Бурячо́к, чка́, м. 1) Ум. от буря́к. е) Мн. Раст. Polygonum orientale L. ЗЮЗО. I. 132.
Буря́чча, ча, с. Соб. от буря́к.
Бу́сель, сля, м. Аист. Ном. № 13807. Вх. Пч. I. 16. Ум. Бу́селько.
Бу́сень, сня, м. = Бу́сель. Ном. № 324.
*Бу́сик, ка, м. = Бу́сель.
Бу́сі. Детск.: падать, упасть, упадешь. О. 1861. VIII. 8.
Бусленя́, ня́ти, с. Детеныш аиста. Ум. Бусленя́тко, бусленя́точко.
Бусли́ний, бусля́чий, а, е. Относящийся к аисту.
Бу́сол, сла, м. = Бу́сель. Драг. 8.
Бусурка́ня, ні, ж. = Босорка́ня. МУЕ. III. 45.
Бусурма́н и бусурме́н, на, м. Басурман, магометанин, иноверец. Ой панночко-шаблюко, панночко наша! з бусурманом зустрівалась, та й не двічи цілувалась. Чуб. V. 935. Кримці та нагайці, безбожні бусурмени. АД. I. 114.
Бусурма́нець и бусурме́нець, нця, м. = Бусурма́н. К. ЦН. 226.
Бусурма́нити и бусурме́нити, ню, ниш, гл. Басурманить.
Бусурма́нитися и бусурме́нитися, нюся, нишся, гл. Басурманиться.
Бусурма́нський и бусурме́нський, а, е. Басурманский. Весь мир християнський і бусурманський. Чуб. III. 412. Баша турецький бусурманський. Чуб. V. 933. Із землі турецької да з віри бусурменської. АД. I. 113.
Бусурма́нщина и бусурме́нщина, ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Дума.
Бусурме́н и пр. См. Бусурма́н и пр.
Бусь! меж. = Бух.
Бусько́, ка́, м. 1) = Бусе́ль. 2) Мн. Буськи́. Раст. Erodium cicutarum L. I. 122.
Бусьо́к, ська, м. = Бусько́. Фр. Пр. 128.
Бусьчи́ха, хи, ж. Самка аиста. Був собі бусьок і бусьчиха, увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Бут, та, м. 1) Молодой зеленый лук. 2) Сапог. Як будемо мастеровать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157. 3) Щебень. Желех. 4) Фундамент? Хотіли хоча б бут забутить на осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. (Залюбовск.). См. Бути́ти. 5) Мн. Бути́. Род игры у мальчиков. Желех. Ум. Бу́тик.
*I. Бу́та, ти, ж. Большая бочка (винокуренная). Сл. Дубр.
II. Бута́, ти́, ж. Гордость, высокомерие, спесь. Бута хоче прута. Фр. Пр. 130.
*Бута́рка, ки, ж. Каток (конный или паровой). Сл. Нік.
