Ви́човгти, гну, неш, гл. Выйти (шаркая ногами). На світанні вичовг з хати на двір.
Ви́чорнити, ню, ниш, гл. Вычернить.
Вичу́блювати, люю, єш, сов. в. ви́чубити, блю, биш, гл. Драть, выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Ви́чумакувати, кую, єш, гл. Заработать чумачеством. Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакуєш собі такої веселости серед безкраїх степів. Г. Барв. 148.
Вичу́нювати, нюю, єш, сов. в. ви́чуняти, няю, єш, гл. Оправляться, оправиться от болезни, выздоравливать, выздороветь. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Грин. I. 285. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише… Вичуняла, та в запічку дитину колише. Шевч. 67.
Ви́чуняти. См. Вичу́нювати.
Ви́чути, чую, єш, гл. Прослышать, услышать о чем. Посилают купити там, де вичуют, же туньша, а добра. МУЕ. III. 47.
Ви́чухатися, хаюся, єшся, гл. 1) Чесаться, почесаться вдоволь. Випозіхавсь, вичухавсь, понюхав кабаки. Кв. Качки вичухуються на сонечку. 2) Оправиться от болезни, побоев. Минув тиждень, другий, (побита) жінка вичухалась. Грин. II. 166.
Ви́чхатися, хаюся, єшся, гл. Вычихаться.
Ви́шалювати, люю, єш, гл. Обить шалевкой.
Ви́шар, ру, м. Прошлогодняя трава. Лубен. у.
Вишаро́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шарувати, рую, єш, гл. Хорошо вымывать, вымыть, смывать, смыть при помощи мочалки, щетки и пр. (твердый предмет — посуду, мебель, стену). Сим. 130. Стіни вимиті, вишаровані, неначе сього року збудовані. Стор. II. 110.
Ви́шення, ня, с. = Вишни́к 1. Садок той увесь був заріс вишеннєм, сливняком. О. 1862. VIII. 15.
Ви́шенька, ки, ж. Ум. от ви́шня.
Ви́шептати. См. Виші́птувати.
Ви́шептатися, чуся, чешся, гл. 1) Нашептаться. 2) Задохнуться, перестать шевелиться (о раках). Вишептавсь, як рак у торбі. Ном. № 13376.
Ви́шеретувати, тую, єш, гл. Очистить перед помолом от шелухи (зерно).
Виши́ваний, а, е. Вышитый. Вишиваний рукав. Рудч. Ск. I. 162. *Виши́ваний у квіткові́ узо́ри. Расшитый цветами. Доторкаючися стола, прикритого обрусом — вишиваним в полтавські квіткові узори. Лепкий.
Виши́ванка, ки, ж. 1) Вышивание. 2) Вышитая сорочка. Аф. 348.
Вишива́ння, ня, с. 1) Вышивание. 2) Вышивание, вышивка. ЗОЮР. II. 12. Чуб. VII. 426. Прийшла до вас показати моє вишивання на вашій сорочці: чи вподобаєте? Г. Барв. 226.
Вишива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́шити, шию, єш, гл. 1) Вышивать. Не жаль мені хустиночки, що я вишивала. Мет. 18. 2) Истрачивать, истратить на шитье. Ниточку шовку вишила. Грин. III. 485.
Вишива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ви́шитися, шиюся, єшся, гл. Вышиваться, вышиться. І хустина мережалась, шовком вишивалась. Шевч. 398.
Ви́шинк, ку, м. Розничная продажа вина, распивочная продажа питей. Взяти на вишинк. Ном. № 11789.
Ви́шинкувати, кую, єш, гл. Распродать в розницу, по мелочам (вино). Як би я цю горілку вишинкував.
Ви́шити, ся. См. Вишива́ти, ся.
*Виші́птування, ня, ср. Лечение заговором. Пир. у. Конон.
Виші́птувати, тую, єш, сов. в. ви́шептати, пчу, чеш, гл. Лечить, излечить заговором. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.
Ви́шка, ки, ж. 1) Чердак? Уб'ю та й на вишку скину. Ном. № 3649. 2) На ви́шках. На столбах. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє. Канев. у.
Ви́шкандибати, баю, єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.
Вишканди́буватися, буюся, єшся, гл. При игре в шканди́бки забрасывать палку дальше других, пуская при этом ее колесом, чтобы она ударялась о
