Передмова Б. Д. Грінченка та історія його словника ак. С. Єфремова[1] показують, яка велика праця заклалася на цей словник, і свідчать нам ще сьогодні, що історія української лексикографії органично звязана власне з цим словником, — історія, що й по сей день не відійшла до архивних порохів і кладе свій помітний знак на наші теперішні лексикографичні праці та заходи. Починаючи з 60-х років, бачимо близьку участь в словниковій роботі великих та пошанованих імен, людей, що двома способами складали лексику української мови: чи то були письменники, як Шевченко, Свидницький, Ганна Барвінок, Панько Куліш, що свідомо працювали для складання словника української мови, а разом з тим — і цього більше — самими творами своїми складали, творили кодекс і канон української літературної мови, чи були це наші вчені, як Костомаров, Чубинський, Лисенко, Михальчук, Житецький, Науменко, Русов, що розкопували глибокі поклади народньої мови та шукали її загальних законів, відголосу історичного процесу й діялектологичного звязку, єдности язикової, які відчували Й доводили науково єдність етничну та історичну й соціяльну, — їхня, тих наших працьовитих попередників праця, розгорнута на широку руч, дала щедру датку й на полі лексикографичному і тим позначила на довгі роки наперед і словникову роботу потомних поколінь. В наслідку маємо те, що тепер ніяка словникова робота не може початися й обійтися без того, що ми називаємо словником Б. Грінченка. Річ очевидна, що Академична Комісія Словника Живої Української Мови, приступаючи до свого Російсько-Українського словника, мусіла була весь словник Б. Грінченка виписати на картки і потім поробити все навідворот, себ-то українсько-російські паралелі обернути на російсько-українські, щоб дістати тим способом основну масу слів і прикладів для свого словника. Таким чином, можна гадати, що Грінченків матеріял складає величезну пайку в Російсько-Українському Академичному Словникові. Авторові цих рядків, працюючи над однотомовим українсько-російським словником, довелося переглянути весь словник Грінченка і його реєстр узяти за основний для себе і аж тоді взятися за перероблювання його з тлумачного на паралельний, практичний, та доповнювати новішим та сучасним матеріялом. Наші термінологичні словники так само визбірують основний і найпевніший матеріал у Грінченка, про що їхні складачі здебільшога й кажуть (Словник хемичної термінології О. Курилової, геологичної термінології ак. П. Тутківського, правничої термінології під. ред. ак. А. Кримського). І коли ми ще якийсь час триматимемо
- ↑ Див, т. II цього видання.
