павшая в глаз: подняв за ресницы веко, говорят: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. Ном. № 8408. 10) Камешек, комок чего-либо, пускаемый по воде рикошетом. Ба́бки пу́ска́ти, перево́зити. См. Ба́бу перево́зити. Шейк. 11) Род кушанья, испеченного из муки, картофеля, пшена с яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. Карто́пляна, пшоня́на ба́бка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. 13) Зоол. Рыба а) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = Бабе́ць. Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Род гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. I. 114. Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожник, Plantago major. Вх. Пч. I. 12; б) во мн. ч. Цветок Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97; е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa. Лв. 101.
Бабкува́тий, а, е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. Н.-Волын. у. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарством. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Ба́блятися, ляюся, єшся, гл. Копаться руками в чем-либо жидком, мягком, напр., в тесте; пачкаться. Бабляється з діжею од самого ранку, неначе дитина пічки копає. Левиц. КС. 111. См. Ба́братися.
Бабни́к, ка́, м. 1) Сосуд, в котором пекут баби́. См. Ба́ба 21. 2) = Баби́нець. Подольск. г. Шейк. 3) *Деревянный упор для ба́бки для отбивания косы. Хот. См. Бабча́р.
Бабоду́р, ра, м. Волокита, ловелас. Левч. 14. См. Бабі́й 1.
Ба́бойка, ки, ж. Ум. от Ба́ба.
Баболю́б, ба, м. = Бабі́й 1. КС. 1883. XI. 502.
Бабони́ти, ню́, ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Ба́бонька, ки, ж. Ум. от ба́ба.
Бабо́та, ти, ж. соб. Бабье. Волч. у.
Ба́бочка, ки, ж. Ум. от ба́ба. *Куколка (у мотыльков). Уже з осельні поробилися бабочки. Це так бува: — з осельні — бабочка, з бабочки — метелик.
Ба́брання, ня, с. Занятие грязной работой, пачкотня. Остогидло мені оце бабрання коло хати.
Ба́брати, раю, єш, гл. Пачкать, марать. Вх. Лем. 389. Не бабрай руками!
Ба́братися, раюся, єшся, гл. Копаться в нечистоте, заниматься грязной работой. І чого ти бабраєшся там коло багна? См. Ба́блятися.
Бабри́ська, ки, ж. Насек. = Сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Ба́брош, ша, м. Пачкун. Угорщ.
Бабру́ля, лі, ж. Неопрятная женщина. Вх. Лем. 389.
Бабру́н, на́, м. = Бабри́ська. Вх. Пч. II. 26.
Бабру́на, ни, бабру́нька, ки, ж. = Бабри́ська. ЕЗ. V. 18, 171. Вх. Пч. II. 26. Ум. Бабру́ночка. ЕЗ. V. 171.
Ба́бство, ва, с. соб. Бабье. См. Бабо́та. Тут уже баби як попали мене в свої лапи… Коли б не божий чоловік, то довелось би з нудьги пропасти між плаксивим бабством. К. ЧР. 238.
Ба́бський, а, е. 1) Бабий, бабский. Це бабське діло. 2) Ба́бські забубо́ни. Различные приметы, обычаи и пр., соблюдаемые женщинами в их хозяйственных и др. делах. Ном. № 253 и след. 3) Ба́бське лі́то = Ба́бине лі́то. 4) Ба́бські про́води. Понедельник Фоминой недели, когда поминают усопших одне бабы. Чуб. III. 29. 5) Ба́бські свя́та. Народные праздники, празднуемые исключительно женщинами. О. 1861. XI. Св. 59. *6) Ба́бський пра́зник. Краснобай, пустомеля, мужчина, пользующийся успехом у женщин. Пир. у.
Бабува́ти, бу́ю, єш, гл. = Ба́бити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Бабу́нечка, ки, ж. Ум. от бабу́ня.
Бабу́ня, ні, ж. Ум. и ласк. от ба́ба. Бабушка. Чуб. II. 313. Ум. Бабу́нечка.
*Бабу́ра, ри, ж. Копер. Сл. Дубр.
Бабу́сенька, бабу́сечка, ки, ж. Ум. от бабу́ся.
Бабу́син, на, не. Принадлежащий старушке, бабушке. Як побіжить королевич до бабусина двора. Чуб.
