'Д, пред. сокращ. од. Мене 'д смерти відборонив. Рудч. Ск.
Д, пред. 1) = До. Д' мені. Вояк хоче, аби ви д' нему вийшли. Федьк. *2) =Ік, к. Пригортається д'мені. О. Федьк. Прискочила д'нему і забагала: Аби деревище було писане, аби гріб був богацький. Черемш. «Село вигибає».
Да, сз. 1) = Та. 2) Пусть. Ісуса Христа у поміч просимо, да визволить від гріхів чоловіка. Чуб. III. 19. 3) Почти. Служила там да зо штирі роки. Вх. Уг. 235.
Да-ба! меж. = Та ба!
Да́ва, ви, ж. Эпидемическая горловая болезнь, преимущественно дифтерит. Тепер у нас дава давить дітей. Змиевск. у.
*Дава́льний, а, е. Дательный. — відмі́нок. Граммат. Дательный падеж. Сл. Нік.
*Дава́льник, ка, м. Давалец, даятель, работодатель. Цього тижня багацько давальників надавали в прачкарню плаття для прання. Зап. книж. Неч.-Лев.
Да́вани, нів, м. мн. Место, где складывают сено и кормят им скот. Шух. I. 172.
Да́ванка, ки, ж. Кормление скота зимой. Вівці тоді саме вийшли на даванку. Новомоск. у.
Дава́ння, ня, с. 1) Давание. Воно ж і даванню кінець є. Мир. Пов. I. 116. 2) = Дання́ 2. Давання гірше трутизни. Ном.
Дава́ти, даю́, дає́ш, сов. в. да́ти, дам, даси́, дасть, дамо́, дасте́, даду́ть, гл. 1) Давать, вручать, доставлять, ссужать. Чи се тії чоботи, що зять дав, а за тії чоботи дочку взяв? Нп. Давайте, то й вам буде дано. Єв. Л. VI. 38. Було б тобі, моя мати, сіх брів не давати, було б тобі, моя мати, щастя-долю дати. Мет. 108. Не давши оброку, не бий по боку. Ном. Дай мені грошей. Бог дав чоловікові душу і серце. — ві́ру, ві́ри. Верить. Прошу тебе, дай мі віру, скажу тобі правду щиру. Нп. — га́ньбу́. Хулить, находить недостатки. Я парубку ганьби не даю і заміж не пойду. Маркев. — гарбуза́. Отказывать жениху. — добри́день, на добри́день. Желать доброго утра. По воду йде, добридень дає. Мет. 71. Раненько встань, свекорку на добридень дай. Мет. — дога́ну. См. Дога́на. — дра́ла́, дра́чки, дропака́, дьо́ру. Убегать. До хлопців дала драла. Ном. № 8806. Перелякані жовніри несподіваним нападком… дали дропака. Стор. МПр. 122. — ду́ба. а) У овчинников: намазывать, намазать овчину настоем дубовой коры. Вас. 153. б) Умирать, умереть. — ду́лі. Показывать кукиш. — зна́ти. а) Уведомлять, извещать, давать знать. Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема. Чуб. Сідлай, хлопче, сідлай коня, сідлай вороного, — давай знати в третю роту аж до кошового; давай панам знати, давай панам знати, нехай дають порадоньку волів одшукати. Мет. *б) Давать, дать понять. Кидаючи зором на паничів, давав дідові знати, що йому не вільно нічого казати. Черемш. «Верх.». — ка́ру. Наказывать. Яку йому кару дати? Ном. № 8866. — на бо́же. Жертвовать на церковные нужды. Пішов до церкви, дав на боже. НВолын. у. — на́-віжки, безл. Дало увидеть. Употребляется в значении предупреждать, предзнаменовывать какой-нибудь приметой что-
