*Зарісни́к, ка́, м. Кустарник, заросль. Желех.
За́рість, рости, ж. Рубец, след бывшей раны, повреждения (на дереве). Каменец. у.
Заріча́ний, а, е. Любящий противоречить. Добре, що ви такі собі на натуру плохі, — байдуже, мовчите собі; а як мій син, то лихо! Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде. Васильк. у.
Заріча́нин, на, ж. Житель заречья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.
Заріча́нка, ки, ж. Живущая за рекой. Як напало на мене сім зарічанок, а я сама, то насилу відгризлась. Ном. № 3343.
Заріча́нський, а, е. Принадлежащий заречным жителям.
Зарі́чний, а, е. Заречный.
За́річок, чка, м. Речной рукав. Канев. у. *Ірпінь ото повився, а це тільки його зарічок. Киев, у., с. Звонкова. Ефр.
Зарі́чча, ча, с. Заречье.
Заріша́ти, ша́ю, єш, сов. в. заріши́ти, шу́, ши́ш, гл. Окончательно решать, решить. Видно їм (панам) наші руки подобались, — зарішає сивоголовий дід. Мир. ХРВ. 57.
Зармути́тися, чу́ся, ти́шся, гл. = Засмути́тися. Угор. Гол. III. 490.
Зарму́ток, тку, м. = Сму́ток. Угор. Гол. III. 132.
За́рно, нар. Завидно. Чи вже йому зарно стало на той стіжок? Рудч. Ск. II. 209.
Зарну́ти. См. Зарина́ти.
Зароби́ти, ся. См. Заробля́ти, ся.
Заробі́тний, а, е. 1) Дающий заработок. Край заробітний. 2) Заработанный. Кв. II. 304.
*Заробітно́, нар. = Заробі́тошно. Сл. Яворн.
Заробі́ток, тку, м. Заработок. Пішов він на заробітки, заробив грошей рублів мабуть із сто, — приніс додому. Рудч. Ск. I. 164. Наймит жде тяжкого заробітку. К. Іов. 11. Ой гіркі ж мої заробітки, плачуть дома мої дітки. Чуб. V. 789. *Ходи́ти на заробі́тки. Ходить в отхожий промысел. Крим.
Заробі́тошно, нар. Можно заработать, есть заработок. Тепер заробітошно не тільки у Харькові, але й на селі. Харьк. у.
Заробітча́нин, на, м. Работник, идущий на заработки, *занимающийся отхожим промыслом. Мир. ХРВ. 68.
Зароблени́на, ни, ж. Заработанная плата, заработанные деньги. Желех.
Заробля́ти, ля́ю, єш, сов. в. зароби́ти, блю́, биш, гл. 1) Зарабатывать, заработать. МВ. II. 7. Тиждень козак заробляє, за один день пропиває. Макс. Що заробила? — Кусок сала. Чуб. III. 108. 2) Заслуживать, заслужить. А хто мене поцілує, заробить спасіння. Чуб. V. 9. 3) Заделывать, заделать. Кінці основи, що були прив'язані до куснів полотна у воротил, не можуть бути зароблені, вони полишаються яко тороки. Шух. I. 259. 4) Опачкивать, опачкать. Заробиш сорочку ззаду! Лебед. у.
Заробля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. зароби́тися, блю́ся, бишся, гл. *1) Заработаться, чересчур много работать. Сл. Яворн. 2) Запачкиваться, запачкаться. Заробився як чорт. Ном. № 6649.
Заробля́щий, а, е. Живущий заработками. Я зароблящий чоловік. НВолын. у.
Заро́бок, бку, м. = Зарі́бок. Гол. I. 351.
Зароботя́щий, а, е. Могущий хорошо зарабатывать, имеющий хорошие заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний. Г. Барв. 264.
*Зарога́нити, ню, ниш, гл. 1) Захватить за рога. 2) Насильно погнать. Сл. Яворн.
Заро́джувати, ую, єш, сов. в. зароди́ти, джу́, диш, гл. Уродить. Зароди, боже, жито, пшеницю, всяку пашницю! Мет. 344. Добра пшениця зародила. Мнж. 83.
Заро́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. зароди́тися, джу́ся, дишся, гл. 1) Зарождаться, зародиться, зачаться. Курчата в яйцях через тиждень уже й зародились на лежанці під квочкою. Рк. Левиц. 2) Родиться, уродиться. Катря не в матір зародилася — палка, прудка дівчина. МВ. II. 76.
