пив бички невеличкі, проп'єш мої черевички корковії. Чуб. V. 1093. Бере чоботи коркові. Гринч. III. 650. Ум. Коркове́нький. Я маленька дівочка, як у полі квіточка, черевички корковенькі, — будьте з празником здоровенькі. Чуб. III. 435.
Корм, му, м. Корм. В той час безчасному вовкові не послав бог корму. Рудч. Ск. I. 5.
Корма́, ми́, ж. В лодке: задняя часть, корма. Мнж. 179. Вас. 151.
Корми́га, ги, ж. Иго, ярмо, власть. Ми тілько тоді кумпанія кармазинам, як треба виручати їх із-під кормиги лядської. К. ЧР. 68. Під корми́гу підгорну́ти. Подчичинить под власть. Хотіла невістку під свою кормигу підгорнути, але не вдалося таки. Канев. у. *Держа́ти в корми́зі. Держать в руках. Сам він усе наше село держить у кормизі. Кропивн. «Глитай».
Корми́ло, ла, с. (Заимств. из русск.). Кормило. І попливе човен з широкими вітрилами і добрим кормилом. Шевч. 238.
Корми́люд, да, м. В загадке: мельница. Біжить обходисвітка, з шумом крутить кормилюда руки. ХС. III. 65.
Корми́ти, млю́, миш, гл. Кормить. Хлібом кормлють, а стеблом очі колють. Ном. № 4589.
Корми́тися, млю́ся, мишся, гл. Кормиться. Ном. 10105.
Ко́рмний, а, е. Откормленный. Ситі пришли придани: з'їли вола кормного і кормну корову. Гол. IV. 397.
Ко́рне, нар. Покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне-покорне, клінно-поклінно, бардзо покорне! (Одно из свадебных приглашений). Kolb. I. 226.
Ко́рноз, за, м. = Кнур. Вх. Лем. 427.
Ко́роб, ба, м. Род корзины, ящика из луба или прутьев. Коробом сонце, ситом дощ. Ном. № 571.
*Короба́р, ря́, м. Коробочник. Сл. Дубр.
Коробе́йник, ка, м. (Заимств. из русск.). Коробейник, великорусский разнощик мелкого товара. Не сват ситник коробейникові. Чуб. I. 292.
Коробе́н, бна́, м. Коробок. Гол. III. 23.
Коро́бка, ки, ж. 1) Род корзины из липового луба или дерева. 2) Деревянная мера, преимущ. для сыпучих тел. Дают мені, матусенько, жита по коробці. Нп. З коро́бки молоти́ти. Молотить, получая как плату часть вымолоченного зерна. Сим. 196. Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. Стор. Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. Мнж. 127. Ум. Коро́бочка.
Коро́бочка, ки, ж. 1) Ум. от коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. АД. II. Чи зробиш луб'яну коробочку? Г. Барв. 324. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. Нп. 2) В водяной мельнице чугунное гнездо для веретена шестерни. Черн. у.
*Коро́бушник, ка, м. = Коробе́йник. Полт. г. Сл. Яворн.
Коро́ва, ви, ж. Корова. Піди до льоху, до корови, та швидче, хаме!.. Шевч. 132. Вийшло сім корів. Опат. Ум. Корі́вка, корі́вонька, корі́вочка. Корівонька, рику-рику! Рудч. Ск. I. 50.
Корова́єць, ва́йця, м. 1) = Корова́й. Благослови, боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блин из пшенной муки. Лебед. у.
Корова́їв, ває́ва, ве. Принадлежащий корова́ю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Нп.
Корова́й, ва́ю, м. Свадебный хлеб. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. Шевч. 108. Корова́й бга́ти. Делать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156.
Корова́йний, а, е = Корова́їв. Замість весільних медяничків, або коровайних шишечок дає вам мати… воскові свічечки. Кв. I. 110.
Корова́йниця, ці, ж. Женщина, приготовляющая корова́й. Хороші коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156. Ум. Корова́йничка. Чи тут тії коровайнички, що шитії та рукавочки? Мет. 162.
Корови́на, ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Коро́виця, ці, ж. 1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому. Грин. III. 685. 2) Насек. Oryctes nasicornis.
