Бессар. Я жидові вироблю, ще й камату йому заплачу.
Кама́ші, шів, м. мн. Гамаши. Дают мені камаші, заплакали всі наші. Pauli.
Камбра́т, та, м. Товарищ. Той (семинарист) пісню насвистує, той таки співа стиха, той гука до камбрата… Св. Л. 218.
Камбра́ття, тя, с. соб. Товарищи. Ні Антосьо, ні його камбраття й не думали чванитися родом. Св. Л. 169.
Камени́стий, а, е. Каменистый. Инше ж (зерно) упало на каменистому. Ев. Мр. IV. 5.
Камени́ця, ці, ж. 1) Каменная постройка. Козел. у. 2) Раст. костяника, Rubus saxatilis L. ЗЮЗО. I. 134.
Камені́ти, ні́ю, єш, гл. Окаменевать. Я мов камінь той каменію. МВ. Вона каменіла, дивлячись на все те. Мир. Пов. I. 128.
Ка́менний, а, е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
*Каменору́б, ба, м. Каменотес. Сл. Дубр.
Каменува́ння, ня, с. Побиение камнями. Желех.
Каменува́ти, ну́ю, єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв.
Ка́мень, ню, м. = Ка́мінь.
Каменю́ка, ки, ж. = Каміню́ка. Як би мені попалась каменюка. Кв.
Каменя́р, ра́, м. Каменолом. Желех. На шляху поступу ми лиш каменярі. Франко.
*Каменя́рня, ні, ж. Каменоломня. Сл. Сблд.
Каменя́рський, а, е. Принадлежащий каменяре́ві. Желех.
Каменя́стий, а, е = Камени́стий. Господь сорок літ не допускав їх до обітованої землі…, а водив по камінястій пустині. К. Грам. 60.
Камза́, зи́, ж. = Кабза́. Мужик, не зная, что в постолах папоротник, согласился продать их за целую камзу́ денег. Чуб. III. 198. Мабуть не мала й камза перепала? — питає хтось. — Та буде з нас, — одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені. Мир. ХРВ. 303.
Камила́вка, ки, ж. Камилавка. Кафедральний протоєрей високий, чорний і чорнявий, з високою камилавкою на голові. Левиц. Пов.
Камили́ки, ків, мн. Обрезки кожи, которые идут на подборы. Чуб. VII. 575.
Камізе́лок, лка, м. Жилет. Гол. Од. 15.
Камізе́лька, ки, ж. = Камізе́лок. На паничу камізелька, пристав панич до серденька. Чуб. V. 1168.
Камізе́льковий, а, е. Жилетный.
Камізе́льчаний, а, е = Камізе́льковий.
Каміне́ць, нця́, м. Ум. от ка́мінь. 1) Камышек. 2) Косточка у косточковых плодов. Сливу ззів, а камінець кинув. Гринч. 3) Си́ній каміне́ць = Ка́мінь 6. Мил. 31. *4) Круглый стекляный шар для разглаживания наміток. Сл. Яворн.
Камі́нний, а, е. Каменный. Всюда гори каміннії, всюда ріки водянії. Гол. Антосьо сидів як камінний. Св. Л. 312.
Камі́ння, ня, с. соб. 1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе бог з каміння свого підняти дітей Авраамові. Ев. Лк. III. 8. 2) Жернова. *Пускай вже каміння. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
Ка́мінь, меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати… ЗОЮР. I. 26. Стоя́ти як у ка́мені. Стоять как окаменелому. Выражение встречено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значение имеет и выражение: Як з ка́меню те́саний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоценный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жернов как в обыкновенной, так и в ручной мельнице, а также и в гончарских жо́рнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. I. 261. Млино́вий ка́мінь. Жернов. 4) Часть ткацкого стан-
