Кана́льський, а, е. 1) Тяжелый, каторжный. Канальська робота. Ном. № 12844. Первоначальное значение этого слова: канальный, относящийся к каналу. Кана́льский похі́д — поход козаков в 1721 и 1722 гг. к Ладоге для рытья канала; но так как эта принудительная работа оказалась крайне тяжелой (в первом году умерло уже 2.461 чел.), то слово и получило указанное значение. 2) Шельмовский (от слова Кана́лія). Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать, диковина й казать. Гліб.
Кана́па, пи, ж. Диван. Сидів о. Хведір Чепурковський на канапі в своїй світлиці. Левиц. I. 131. Ум. Кана́пка. КС. 1882 X. 61.
Кана́пчик, ка, м. Диванчик. Славненький такий канапчик. Лебед. у.
Канаре́єчок, чка, м. Ум. от канаре́йко.
Канаре́йко, ка, м. Самец-канарейка. Як задумав горобейко женитися та й узяв дружка канарейка. Гринч. III. 662. Ум. Канаре́єчок. Мій таточку, мій канареєчку. Мил. 184.
Кана́рка, ки, ж. Канарейка. Ум. Кана́рочка. А в нашої канарочки сіра свита й піджачок. Гринч. III. 667.
Кана́рок, рка, м. Канарейка-самец.
Кана́рочка, ки, ж. Ум. от кана́рка.
Кана́рхати, хаю, єш, гл. 1) Петь на клиросе. Бил.-Нос. 2) Говорить невнятно, в нос.
Канархи́ст, та, м. Клирошанин. Бил.-Нос.
Канаста́с, су, м. Иконостас. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Стор. I. 148. Канастас новенький, церква веселенька. О. 1862. IX. 64.
*Кана́т, та, м. Канат. Сл. Яворн.
Кана́ти, на́ю, єш, гл. Гибнуть. Люде мруть, канають в тюрмах голі, босі. Шевч. 160.
*Канатува́ти, ту́ю, єш, гл. Связывать канатом, вообще связывать. Дивлюсь у вікно, аж він — моя матінко! — лежить там сканатовнаний. С. Турбів Лип. у. Ефр.
Канделя́бр, ра, м. Канделябр. Ольга вхопила канделябр, Катерина вхопила другий і всі побігли в коридор на зустріч Турманші. Левиц. Пов. 313.
*Канделя́ти, ля́ю, єш, гл. Ковылять. Чекай, — чого поканделяв? С. Ситківці, Лип. у. Ефр.
Кандзю́ба, би, ж. Кривизна, крючек. Мнж. 181.
Канди́ба, би, ж. Плохая лошадь, кляча. Желех. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
*Канди́бистий, а, е. Худой, исхудалый. В темряві з'явилась постать високого, кандибистого, вже пристаркуватого сторожа. Н.-Лев. IX. 19.
Канди́бити, блю, биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб. Змиев. у.
Кандида́т, та, м. Кандидат. Кандидатам до академії були видані скарбові гроши. Левиц. Пов. 4. Побіжи-но мені до Платона-брата, нехай мені призве Марка-кандидата. Гринч. III. 566.
Канді́йка, ки, ж. Миска с вогнутыми несколько краями. Вас. 181.
Кандьо́р, ру, м. Жидкая кашица из круп или пшена. = Куліш. Як наварить кандьору, — і собакам уволю. Гринч. III. 562.
Кани́ця, ці, ж. 1) Детская игра с камешками. Желех. 2) Раст. Chrysanthemum leucanthemum L. Вх. Зн. 23.
*Каніфо́лія, ії, ж. Канифоль. Сл. Дубр.
Ка́нка, ки, ж. 1) Раст. Scirpus lacustris. Вх. Пч. I. 12. 2) Головной женский убор. Вх. Зн. 23.
Кановця, ці, ж. = Коно́(і́)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, кановцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Кано́на, ни, ж. Пушка. Гей, скажи мі, красний улан, ци не тут канони ліпше знають зазвонити, як удома звони. Федьк.
Канона́да, ди, ж. Канонада, пушечная пальба. К. Бай. 90.
Канона́дити, джу, диш, гл. Стрелять из пушек. На турчина бив нею, канонадив. К. ПС. 65.
Каноні́рка, ки, ж. Пуговица канонирского мундира. Шух. I. 286.
Кантаба́л, лу, м. = Кантаба́с. Як на-
