якийсь сумнів — чи воно справді добре буде, коли народ читатиме книжки своєю мовою. Це була якась мішанина толстовства й европеїзму. Вона високо ставила морально-філософічні погляди Толстого, додержувалася його демократизму в житті, сама плекала свій сад із різноманітними рожами і деревами всяких пород. Особливо гарний був рожевий явір коло самісінького ґанку. З другого боку вона відзначалася дуже широкою освітою і тонким розумінням краси і мистецтва, довго жила за кордоном і була правдивою европейкою у своїх поглядах і нахилах. Правдива чужинка з цим неясним толстовством у центрі Полтавщини, без знання української мови і дійсних потреб того народу, серед якого вона жила!
Зовсім інше вражіння справляла родина Беренштамів, що мала маленький хутір в Миргородському повіті над тихою річкою Пслом з прозорою, дуже здоровою водою. У невеличкому домі лунала українська мова, на полицях та в шафах майже виключно книжки або українські, або про Україну, теми розмов майже виключно політично-національні, відносини з населенням сердешні, а разом з тим нічого з ним спільного: почувалося, що Беренштами, з усією їхньою культурою, з їхнім щирим патріотизмом зовсім чужі цьому народові, що приносить їм яйця, молоко, чує їхню українську балачку і підозріло ставиться до них. Щось здається йому тут непевне, і робить він всякі пакости — кому? Своїм щирим друзям. За що?
Бачила ще й третю родину землевласників на Полтавщині, родину Янушкевичів. Це бувший репетитор мого Міші, колись талановитий меткий студент харківського університету. Одружився з дочкою видатного земського діяча Зеленського, і почав хазяйнувати. У Зеленських боргів було — й не злічить. Молодий зять-природник повів так гарно господарство, що за кілька літ виплатив усі борги, і мав такий добрий зиск, що міг жити з родиною не без комфорту і навіть придбати собі велику бібліотеку. Цілий день він був на полі, сам кермував всіма галузями господарства. Я чула, як він з робітниками весь час балакав по українському, але як же він і лаявся, які »слівця«! Жінка, бувша аристократка, красуня, тепер господарювала, знала всіх чисто бабів на селі, могла цілими годинами балакати
