Вже панови свою торбу
Треба починати…
Але пан собі ні слова,
На землі лягає,
Кладе торбу під голови,
Хлопа замовляє…
„Що би ти робив, Іване, —
Пан зачав питати:
Як би тобі довело ся
Таке поле мати?..“
— А що-ж, пане, я орав би,
Хлібом засівав би,
Та ходив би до Одесу,
Сіль і гроші мав би…
„А що я не так зробив би…
Пан почав казати:
Я казав би на сім полі
Місто збудувати…
Там би в мене стояв палац,
Там під ряд крамниці,
Там перекупки з булками,
А тут дві різниці…
От-тогді приходь, Іване,
В мене балювати!..“
— Ет, спасибі, Іван каже,
Лучше будем спати!..
Незабаром коло пана
Став Іван хропіти,
Незабаром коло нього
Став і пан сопіти.
