Бють ся сотські і розсильні,
Бють ся рибаки:
Водить шнури край пролому,
Ості і гаки…
Але йде Жидок убогий,
Пейсами потряс:
„Гирсте, гирсте, — став питати —
Що таке у вас?..“
— Засідатель утопив ся,
Господи прости!..
Ходи, Жидку, хоч поможеш
Шнура завести.
„Гирсте?.. нащо то шукати
Людської біди?
Лиш карбованця наставте, —
Вийде сам з води!“
18. X. 1857.