Бере Лейба за гиляку,
Що сили вчепив ся,
По нім злазить грубий Мошко,
За нього вхопив ся.
По Мошкови злазить Гершко
І його хватає,
По них решта арендарів
Повзає, злізає.
Кричить Лейба, репетує —
Не може тримати.
Але йому Мошко радить
Руки поплювати…
— „Поплюй руки, поплюй руки!“
Жиди бормотіли,
Але Лейба ще не плюнув,
Як всі полетіли!..
Щось з годину арендарі
Покотом лежали!
Прочумалися, як з похміля —
Ледве повставали.
Повставали арендарі;
Всі були хороші —
І без хліба й без одежі
Та ще і без гроший.
Беруть вони, за Мойсея
Лейбу обирають,
І холодні і голодні
В поход виступають.
