Цю сторінку схвалено
— 41 —
Оглядають, кінь як сокіл.
І ґанчу не має!
А сам Циган кругом ходить,
Та все промовляє:
„Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, люде добрі,
Всю правду сказала!“
Купив якийсь ту конину,
Дома оглядає:
Аж конина його справді
Язика не має…
14. IV. 1858.
32. Холодно.
Сидить голий Циганчук,
Аж мало не плаче.
— „Тату! — каже, — холодно!
Зуб до зуба скаче!“
А той йому поясок:
„Та на, не жури ся!
Коли тобі холодно,
То підпережи ся.“
18. VI. 1859.
33. Циганський наймит.
Віддавав у наймити
Циган свого сина: