Сторінка:Співомовки (1921).djvu/43

 —  41  — 

Оглядають, кінь як сокіл.
І ґанчу не має!
А сам Циган кругом ходить,
Та все промовляє:

„Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, люде добрі,
Всю правду сказала!“

Купив якийсь ту конину,
Дома оглядає:
Аж конина його справді
Язика не має…

14. IV. 1858.

---

32. Холодно.

Сидить голий Циганчук,
Аж мало не плаче.
— „Тату! — каже, — холодно!
Зуб до зуба скаче!“

А той йому поясок:
„Та на, не жури ся!
Коли тобі холодно,
То підпережи ся.“

18. VI. 1859.

---

33. Циганський наймит.

Віддавав у наймити
Циган свого сина: