права вщ передних початюв людського роду аж до теперинноУ доби. Але попри тих вислщв, ям дае пор!Внуючий метод юркпруденцп, загальна наука права мусить мати ще иншу, питому соб! мету, а саме : якщо дослвджено юторичний розвиток найважливШших правних систем, чи публичного чи приватного права, треба Обрати Т1 висновки до сгального знаменника, та ВС! вони мусять завершуватися в правдивому понятп права, в його значшт та призначент для людства. Поняття права може бути шойно тод1 правдиве, якщо воно вийде не як чиста абстракщя теоретичних мфкувань, але як квштессенщя дшсних прав них систем в кггорн людськоУ культури. Вкшщ' пор1внуючий метод науки права може обмежуватися т1льки на сам! правнич1 питания, М1жтим коли загальна наука права не може позабути про вщношення права до економжи 1 якраз тому питанш му сить присвятити бачну увагу. Тому загальна наука права му сить вийти поза обсяг пор1внуючого методу. .енцикльоВ новшших часах появилися в правничш Л1тератур1 зб1рш права", видання т. зв. „Енцикльопедп права". Вони помщують поб1ч системи ф1льософи права також кторто важлившших правних си стем та системи позитивного права. 14 зб1рш видання тдходять найблизче пвд сю систему, яку повинна приняти „загальна наука права". Та про те е дв1 основш р1жнищ яю вже виступають супроти пор1Внуючого методу права : одна р1жниця в тому, що зб1рне видання монофафш р1жних учених не може давати одно! сшльноТ синтези, та не може перестер^ати одноТ провщно' лшн; а друга р1жниця виходить 13 того, що згадаш енци кльопедп не займаються загальним питаниям людських еконоМ1чних потреб у правнш систем! загальиий 3 найновшшоТ Л1тератури зближуеться найбшьше до се! зм!ст сього ыдручника. !Де1 загально1 науки права, як и зазначено, оден твф шмецького професора, що вийшов доси в 2 томах (1920, 1922). Автор називаеться Артур Баумгартен (Ваитеагкеп), а його твф: „Б1е ^ззепзспай уош КесЫ ипй Шге МеШойе." Праця, заложена на велию монофаф1чш розмфи, розважуе влучним науковим методом головш основш питания загальноУ науки права. Але всеж таки 1 форма 1 загальш меж! тоТ науковоУ пращ е инин, Н1ж сього пвдручника. Сей науковий шдручник, що стоТть перед нами, подае перш за все в звязкш форм1 науковий матер1ял, уложений у вщповщну синтетичну систему ; науков! мфкування та висновки слщують щойно при помоч! сього матер1ялу. Тому вш присвячуе значну 8
